Larsen написав:До чого тут особистості? Не знаєш що таке перехід на особистості?
До того, що те, де саме я вдягаюся - це моя особиста справа, яка аж ніяк не стосується суперечки щодо б/у автомобілів. Больше того, навіть те, де я купив авто, цього теж не стосується. Бо мій приклад - це лише один випадок, на якому не можна робити висновки.
Секонд хенд в одежі точно те саме що вживані авто. Принаймі вся аргументація яку ти озвучив щодо авто, повністю відповідає секонд хенду. От я і спитав чому ти застосовуєш такий підхід відносно авто, але не робиш цього відносно одежі? Очевидно є інша причина, про яку ти не говориш.
Так-так, продовжуємо робити висновки на припущеннях, які самі й вигадуємо? Хочете перейти в формальну логіку? Добре, можемо спробувати. Отже:
1. "Секонд хенд в одежі точно те саме що вживані авто" - брехня або не доведено. Є багато прикладів людей, які вдягаються красиво, а їздять на ведрах. Є багато прикладів людей, які їздять на крутих тачках, а вдягаються в дрантя. Прямого зв'язку немає або він не доведений.
2. "Принаймі вся аргументація яку ти озвучив щодо авто, повністю відповідає секонд хенду" - брехня, не відповідає. Бо економія $3000 на авті (а $3000 - це для багатьох дохід за рік!) - це не економія декількох сотень гривень на одязі.
3. "...чому ти застосовуєш такий підхід відносно авто, але не робиш цього відносно одежі" - вочевидь тому, що авто - це не одежа. Ані фінансово, ані психологічно, ані функціонально.
4. "Очевидно є інша причина, про яку ти не говориш" - вам не спадало на думку, що з вами можуть не говорити, бо вже задовбалися?
Аргументи якими ти мотивував придбання вживаного авто, ніяк пов'язані з типом товару.
З типом товару пов'язана сума, яку можна зекономити.
Зекономити на придбанні однакового, або якіснішого вживаного товару за меньші гроші можна не залежно від того що це за товар. Ніякого аргументу унікального саме для авто ти якраз таки не навів.
Якщо навіть для вас придбати авто - це те саме, що купити джинси, то ви явно в меншині серед всіх покупців автомобілів в Україні. Не треба свій досвід або звички видавати за істину в останній інстанції.
Якщо не можеш довести, значить не знаєш, а віриш.
Ви припускаєтесь типової помилки усіх зануд - вважаєте, що опонент відмовляється від спілкування тому, що ви навели блискавичні аргументи. В той час, як опоненту просто стає зрозумілим, що немає сенсу витрачати час на спілкування з упертим занудою.
Будемо продовжувати? Я готовий, але відтепер кожне ваше твердження прошу супроводжувати доказами, не обмежуючись словами типу "очевидно". Бо "очевидно" - то не доказ, а ваше припущення.
От бачите, я теж можу бути багатослівним занудою.
0
Спасибо сказали: Георгич, Larsen2