нагол написав:в цілому так - зменшення ресурсу без кориснорго пробігу. Окрім того є ще бегато нюансів. Наприклад, їзда з частим ХХ це тянучки, а значить часта робота і зношення зчеплення. Точно так же вся трансмісія із-за частих перемикань передач та розгін/тормозяння двигуном.
Стосовно конкретно двигуна на ХХ зменшується тиск оливи і якщо двигун спроектовано не правильно або якщо олива не якісна, то перехід рідинного тертя деталей двтгуна в напіврідинне дає 10-ти кратне зношення. Найвиразливішим прикладом даного випадку є класичний двигун 2101-2106. ГРМ якого зроблено таким чином, що його розподільчий вал залишається майже сухим на ХХ і починається змащуватись останнім при запуску двигуна. Оскільки частота обертання розподільчого валу вдвічі нижча від КВ, то утрамати оливний клин на його кулачках і опорах перегріте неякісне масло не в змозі. Внаслідок всі ми мали проблему розподільчих валів в часи Союзу.
Ти скажеш, що зараз ГРМ роблюять з оливною ванною, в якій залишається оливи, необхідна для запуску двигуна та ін. Окрім того, якість олив зараз краща. Я з цим погоджусь, але все ж не виключено, що ти, чи я заллємо в картер кокретну бодягу, яка на зниженому тиску масляної магістралі на гарячому двигуні на ХХ буде зношувати наш двигун.
Окрім вірогідності напівсухого тертя на ХХ є ще інша неприємність - на ХХ двигун працює на паливній суміші нормального, або збагаченого складу, особливо, коли двигун не прогрітий. А у тому ж мегаполісі ми часто катаємось на холодному двигуні.
Які процеси при цьому відбуваються в картері? - Правильно, не згорівший бензин змиває масляну плівку з поверхні циліндрів, що характерно при прогріванні двигуна на ХХ, чим і підвищується тертя та знос деталей ЦПГ, окрім того паливо розбодяжує оливу в картері, що спричинює його прискорене окислення.
Коротше - робота на ХХ це комплекс змушених негараздів...
Желательно бы чуток понимать строение и работу двигателя прежде, чем плести.
Длительный холостой ход нежелателен для дизелей, так как дизель намного холоднее бензинового, поэтому на ХХ камера сгорания недогрета и несгоревшая соляра коксует распылители и кольца и засирает выпуск. а если есть система EGR то и впуск. Это особенно заметно в холодную (даже не морозную) погоду.
Кроме того, силовая нагрузка на "колене" позволяет дополнительно к маховику демпфировать крутильные колебания коленно-шатунного механизма, которые у дизеля из-за рывкового (взрывного) характера горения смеси в разы выше, чем у бензинового двигателя.
Для бензинового двигателя холостой ход мало опасен, кроме кошелька владельца на покупку бензина.
На впрысковых двигателях "мозги" всегда стараются удержать стехиометрию смеси, поэтому уж на ХХ соотношение воздух-бензин всегда близко к 14,7:1. Так что, лишний бензус в котлы не льётся и масляную плёнку не смывает. Разумеется. если все системы исправны.
Стехиометрия смеси может поддерживаться на холостом или на устоявшейся частичной нагрузке на трассе с круиз-контролем. Во всех прочих режимах - весьма условно и смесь или бедновата или богатовата.
К тому же на холостом ходу взаимное движение трущихся пар наиболее медленное и динамические нагрузки на них меньше, поэтому чисто механический износ пар тоже меньше. По крайне мере кратно меньше, чем у дизеля (см. выше).
Ну, а если система смазки не обеспечивает нужного давления на ХХ, то конструкторы - дятлы.
То есть, сам режим холостого ходя совсем непричём.
Donpedro написав:Якщо в маслі присутні нерозчинені кавальчики нагару, то масло вже мертве.
Да, наверное всё-таки "передерживаешь" масло.
Если шлам виден невооружённым глазом, то маслу не просто хана, а уже давно хана.
Есть такая проверка: капаешь каплю масла на фильтровочную бумагу - оно должно растечься равномерно и без видимых глазу разницы в консистенции или цвете.
Если появились разводы, неравномерная консистенция, то масло уже нифига не растворяет шлам.
0