В Росію та назад на Логані. Звіт (Сторінка 1 із 2)

Їздив з 17 по 21 червня в Росію, в Тулу...
Маршрут: Київ - Троєбортноє(Глухів) - Орел - Тула.
Ну що сказати... дорога до митниці - сказка, машина шепче.
На кордоні повний бедлам. Працює пару чоловік всього... мабуть швидко втомлюються)
Перед нами (самка собаки) повний автобус молдаван... Біжу даю по 50 грн. за машину, бо рейсові автобуси перетинають кордон без черги - рушаємо в бік Росії.
"Всього" 2 години часу в черзі на російській митниці вкрай вбивають терпець... йду до якогось чувака у формі, пагонах і з ліхтариком: "Товаріщ гєнєрал армії! Пустіть нас вже в Росію, бо на нас там чекає поки ще холодна гоорілка... Бо нагріється!" - "Заполнітє вот єнту бамажку і пазавьйотє мєня..."
Але ж я вмію швидко писати!
Фух! Кордон за спиною, рушаємо!
І тут дороги скінчаються і починаються напрямки, буквально кілометрів за 15 після кордону.
Курська губєрнія, Курська магнітна аномалія... Желєзногорск... Орловська губєрнія....
Доріг нема, а в деяких місцях напрямки в такому стані, що тільки дві жувальні гумки одночасно зможуть амортизувати цокотіння зубів. І ці дурні спуски-підйоми під гострим кутом один-до-одного, де в самій нижній точці на швидкості 120 км/год починаєш співчувати космонавтам на моменті притискання мозку до анусу!
"Кто так строіт?!" - згадував не раз.
Саме в цих ямах найбільша кількість страшних аварій по 3-5 машин одночасно! І нікого це не зупиняє і не змушує трохи підрівняти кут сходження доріг.
Декілька назв населених пунктів, що трапилися дорогою: Долгая щека, Первый воин, Свободный серп...
Проїджали оспіваний Тургєнєвим Бєжин Луг.
Проїджали оспіваний Радянською армією славнозвісний Плавськ (аналог нашого Остра)
На диво (знаючи дороги в самій Тулі) Тульська область нас зустріла дорогами з досить таки нормальним покриттям.
На дорогах, на відміну від України, дуже мало місць, де можна зупинитися та перекусити. А ті що трапляються, не викликають довіри до якості їжі за зовнішніми ознаками.
Бензин... уй *ля... окрема тєма.
Бензин в Росії дешевий. Шось потипу 6 грн. на наші гроші за 95-й. На ТНК він просто дуже штинить газоліном, на Роснєфті - вже не так. Машина просто не їде. Не дивлячись на те, що Логан наче розрахований і на 92-й... ну не їде, хоч його цілуй!(в машині троє=265 кг, багажник повний пива та Боржомі, купа чумайданів і аеробокс також нагружений по повній) До цьго на Ві-Павері летів як ластівка, а тут 130 км/год і край! Ну то й добре - хоч не було можливості "відзначитися" перед місцевими мєнтами.
До місця (746 км) доїхали за 9 годин, з урахуванням майже 3 годин на митницях. Тобто їхали майже 6,5 годин.
Дорогою назад знов купа ауварій в ямах, "прощання" з ходовою на російських дорогах, пиво все повипивали - трохи розвантажили машину і поїхали 130 км/год вже легше.
Відразу за Орлом перед Знаменкою стали свідками(слава Богу) аварії, де синій водій дев"ятки виїхав в лобову Логану, який я тільки хотів обганяти...
...капєц... включається "замєдлєнноє відєо"...я розумію, що чувак за кермом Рено Логана закляк, бо не відвертає... б"ю по гальмам і лишаю на дорозі метрів 20 своєї гуми (потім дивився - гарний малюнок вийшов), починаю вивертати на узбічча. Бо якшо вони в лобову - то мені треба ставати чи тікати... його знає.
В чувака з Логана видно щось на щастя спрацювало - крутнув кермом, але дев"ятка упорно довертає в його сторону... БАХ. ХЛОП!! Ліве дзеркало Логана просто вибухає в мілкі друзки!!! Я такого не бачив ніколи! Дзеркало перетворилося на хмарку пилу! Це не гіпербола - на жаль це правда. Логан відвертає - Жигуль докручує! Вже на узбіччі, вже мабуть викрутив... БАМ - задня дверка та арка з лівого боку і дев"ятка пролітає в сантиметрах від мене. Я стою майже над кюветом!
Дев"ятка газу - і втікає...
Стали, вийшли, подивились: в Логані родина з дитям їхала з Митіщ на відпочинок в Феодосію. В них розпач, місцями істерика...
Поговорили, подивились, заспокоїли - всі цілі, навіть без подряпин (дякувати Богу). Залізо рихтується, КАСКО в наявності, машина на ходу, дзеркало можна купити та поставити в Бєлгороді чи в Курську в сервісному центрі Рено, удар в заднє ліве колесо був тільки гумою колеса супротивника. Пояснили що не треба відкладати відпочинок.
В Росії є великий плюс - заяву в страхову про ДТП можна подати в будь-якому регіоні Росії, а не тільки там, де оформляв КАСКО! Це круто.
Втратили 2 години на очікування ГІБДД. Того рагуля впіймали - був синій... Капєц.
Ще 2,5 години на митниці в Росії і ось він - знак УКРАЇНА!!! Ненько!!!
І тут нам радість від повернення частково підгірчили... Росіяни своїх, що повертаються додому, - пускають без черги. Ну бо блін шо там - нічого заповнювати не треба, так глянули і все. В нас стоїть загальна черга, переді мною стоять росіяни та молдавани, заповнюють купу паперів.
Питаю в нашої прикордонниці, чи може б нас додому пустили? Бо нам нічо не треба писати... "Сядьтє в машину і ждітє сваєй очєрєді!!!" Йопт! Як?! Отак от свої до своїх? Ну блін! Не можна так!
Загнув красіво вголос матюка про національну гідність і непохитність національної 3.14дорастії і пішов поволі...
І о диво! то всьо почув її начальник - таваріщ прапорщік!
Мабуть йому так стало за то стидно,
що він підбіг до наших українських та позбирав у них всі документи!
Потім відніс заніс то всьо в компутер і з перекуру сучку ту нагнав - Іди роби свою работу рєзко!!!
Шкода, що треба тільки матюкатись брудною лайкою, щоб з місця щось зрухнуть!

Всього проїхав 1542 км. Розхід середній 8,8 літра.  Під Броварами знов залив Ві-Павер і машинка полетіла. Хоч дорогий, а кльовий в нас бензин!