Інтерв'ю Віталія Кличка у звязку з початком прокату фільма Кличко у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку.
Віталій Кличко у звязку з початком прокату документального фільму "Кличко" у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку, розповів про кінострічку та свою політичну діяльність.
- Віталіє, з моменту весняної прем'єри в Нью-Йорку відбулася сумна подія у вашому з братом житті. Помер Володимир Родіонович Кличко, ваш батько. Я знаю, ви були з ним дуже близькі. Правда, що він помер від раку, отриманого в результаті чорнобильського опромінення?
- Правда. Та форма раку, яка у нього була, на 99 відсотків викликана зовнішнім опроміненням.
- Прийміть наші співчуття.
- Що ж, це життя. Дуже дякую.
- У фільмі є вражаючі кадри аматорської зйомки, як ви з братом пускаєте в струмку кораблики, навіть не здогадуючись, що вода в Києві вже заражена. А ще в хронікальних кадрах ви крокуєте в рядах першотравневих демонстрантів у ту саму страшну чорнобильську весну 1986 року. Вам запам'яталися ті дні?
- Пам'ятаю, які натовпи були на залізничному вокзалі у Києві. Неможливо було квитки купити на жоден потяг, що йде з міста. Київ був напівпорожній. Вулицями їздили з ранку до ночі поливні машини. Офіційної інформації про аварію не було, працювала так звана "циганська пошта". В один момент у всіх аптеках зник йод. З горілкою почалися перебої. Тоді мені було 14 років, я далеко не все розумів, для мене як для підлітка це була цікава гра.
- Фільм насичений різноманітною інформацією і дає уявлення про вас з братом як про людей і спортсменів. Це цінно. Як і те, що він безсумнівно допоможе вас краще розрізняти. З цим бувають труднощі. Вас не дратує, що вас з братом плутають?
- Я сам іноді плутаюся (сміється). У нас розміри одягу однакові. Так що випадково позичаю у брата якісь речі. Мої речі теж пропадають, а потім випадково знаходяться у брата. Голоси схожі. Іноді розглядаєш фотографії і ловиш себе на думці: а хто ж на знімку, я чи брат? Так що в плутанині нічого дивного немає.
- Ви подивилися фільм про себе. Чи були якісь несподіванки на екрані?
- По-перше, дуже важко залишатися об'єктивним. По-друге, я не знав, що існують кадри зйомки моєї першої поїздки в США. Цікаво було подивитися на себе сімнадцятирічного.
- Глядачів, які не дуже знаються на боксі, може шокувати детальний епізод вашого бою з Ленноксом Льюїсом. Ви героїчно продовжували поєдинок з розсіченою бровою. Біль, кров, м'ясорубка жорстокого бою показані дуже натуралістично. У вас не виникає відчуття, що це може відлякати людей від боксу?
- Бокс це не іграшки. Іноді доводиться перемагати біль, щоб перемогти. Професійний спорт - заняття для справжніх чоловіків. Згоден, багато хто буде шокований. Але тих, хто вірить в себе і любить бокс, труднощі не можуть налякати. Хоча, чесно кажучи, я сам був шокований, побачивши кадри бою з Ленноксом, про які ми говоримо. Оператор буквально засунув камеру у відкриту рану.
- Не випадково в іншому епізоді фільму ваш український тренер каже: "Віталій - це камінь...". І продовжує: "А Володимир - глина". Чи не образливо це для брата?
- Не треба виривати фрази з контексту. Тренер мав на увазі, що з глини добре ліпити, але якщо її не обпекти, вона не має стійкості. Мене чомусь навчити - треба сильно попотіти, а Володимир все схоплює на льоту.
- Після переможного бою Володимира з Девідом Хеєм в Гамбурзі ви з ним на пару отримали всі чемпіонські титули у надважкій вазі. Вас вже занесли до Книги рекордів Гіннесса?
- У Книзі рекордів Гіннесса я перебуваю вже з 1999 року, коли виграв звання чемпіона світу, витративши на це менше часу, ніж Майк Тайсон. А те, що два брати ніколи раніше не ставали одночасно чемпіонами світу, - факт безперечний і впертий. Ми раді, що змогли стати першими.
- Коли ви в 2008 році повернулися у великий бокс, багато хто не вірив, що зможете перемагати. Але ви перемагаєте, останнє тому підтвердження - бій з Томашем Адамеком у вересні. Зрозуміло, підготовка до кожного бою вимагає чимало часу. Ви останнім часом активно займаєтеся політикою, будучи лідером партії "УДАР" і фракції "УДАР" в Київській міськраді. Як вдається поєднувати політику зі спортом?
- Я не збираюся боксувати вічно. У 40 років я найстарший боксер в чемпіонській лізі. Правда, відчуваю себе відмінно. Одне можу сказати: 90 відсотків мого часу займає політика. Я повністю на ній концентруюся. Я дуже вдячний своїм колегам по партії за те, що на кілька тижнів у серпні відпустили мене для тренувань до матчу з Адамеком. І спорт, і політика - командна гра. Коли ти виходиш на ринг, бачать тебе одного, але не бачать величезну кількість людей, які інвестують в тебе сили, енергію, досвід, знання. Зараз я повернувся і повністю поринув у політичну діяльність. Одне можу сказати: я довго боксувати не буду.
-Згідно з нещодавнім опитуванням, за вашу партію готові голосувати 27 відсотків киян. Якщо ви станете мером української столиці, якими будуть ваші перші кроки?
- Без реформ Україна не зможе зайняти гідне місце серед країн Європи. Свій останній поєдинок я проводив у Польщі. Я був там на початку 90-х, коли у Польщі та Україні були однакові стартові позиції. Сьогодні за життєвими стандартами Польща пішла набагато вперед. Двадцять років пройшли як одна хвилина.
На сьогодні Україні нічим похвалитися - ні економічними успіхами, ні рівнем життя. Нам необхідні реформи. Вони починаються з центру, зі столиці. У самому Києві колосальна кількість проблем. Вся інфраструктура зношена. Україна - одна з найбільш корумпованих держав у світі. Реформи буксують, тому що багато політиків і чиновники не зацікавлені в їх реалізації. Вони зацікавлені тільки в зростанні свого добробуту. Чиновники зі скромною зарплатою не бояться приїжджати на роботу на "роллс-ройса" і "бентлі". Парковка перед міськрадою і Верховною Радою затьмарює Детройтський автосалон. Необхідна переатестація всіх чиновників київської міської адміністрації.
- З огляду на великі гонорари професійного боксу, закиди щодо джерел заробітку вам особисто, ймовірно, не загрожують. А ось з приводу патріотизму можливі питання. Ви з братом довгі роки жили в Німеччині. В Америці у вас родові гнізда в Каліфорнії і Флориді. Ваші діти - американські громадяни за народженням. Що ви відповідаєте вашим опонентам?
- Я в політиці не перший день. І знаю велику кількість людей, які так і хочуть тебе вкусити або хоча б пощипати. Переїзд до Німеччини і США пов'язаний з моєю роботою у професійному боксі. Кожен має право жити, де захоче, і купувати нерухомість. Моя мама, моя дружина і діти живуть в Україні. Правда, частину року проводять за кордоном, отримуючи освіту. Непатріотично? А в чому патріотичність? У тому, щоб публічно лити сльози з приводу долі України, але при кожному зручному випадку відстоювати лише свої особисті інтереси? Кожен знає, як я заробив гроші. За кожен зароблений долар я заплатив податки. Мені нема за що червоніти. А нападки на мене "доброзичливців" з приводу нібито непатріотичності були, є і будуть.
- З ким буде ваш наступний бій?
- Не можу поки говорити ні про суперника, ні про місце і час поєдинку. Бажаний суперник - Девід Хей. У словесних випадах він перейшов усі межі. Правильно буде по-чоловічому начистити йому пику (сміється). Упевнений, що закінчу поєдинок нокаутом. Цікавим був би поєдинок і з Миколою Валуєвим. Гігант з незвичайними антропометричними даними. Занесений до Книги рекордів Гіннесса. Ніколи не був у нокауті. Мені було б цікаво з ним побоксувати. Втім, про його плани я не знаю.
Renault Grand Scenic ІІІ (2011) дизель 1,5 110 л.с., механика - Крокодил
Volkswagen Polo 1.4 (2011) 85 л.с. + робот DSG 7ст + кондей - рабочая - был
Logan Ambiance 1,4 (2008) 75 л.с. + ГУР + передние ЭСП + ГБО by rk03 - был
Deawoo Matiz 0.8 (2002) 52 л.с.- был
0