Тема: Львів – Штутгарт. Музей Мерседес-Бенц.
Львів – Штутгарт. Музей Мерседес-Бенц.
Це була моя перша поїздка за кордон на машині. Запрошення від родичів, віза на місяць. Дорогу проклав навігатор через Краків, Дрезден в сумі 1400км. 400км до Кракова, потім 1000км автобани польський (дві платні дороги по 8 злотих (21 гривні) кожна, німецький. Навігатор виявився дуже корисним, просто незамінним.
Перед дорогою вирішив перевірити балансування коліс, виявилося дуже вчасно, бо два диски треба було вирівнювати, з них один не балансувався, вже було приспущене колесо, замінив запаскою. Жодних проблем з машиною в дорозі не було.
Придбав страховку, світло відбивний жилет, освіжив аптечку, позичив запасні лампочки (сказали, що в деяких країнах вимагають). Вогнегасник, знак зупинки були.
Найганебніше враження – українська митниця Краковець - цитую: «найбільший у Східній Європі міжнародний пункт пропуску «Краковець» пропускною спроможністю до 5 тисяч легкових автомобілів на добу» ! В реалі - 4 години в черзі туди і 6 годин! в черзі назад. Позорище. Припускав як то сприймають громадяни, які не мали нагоди бути прищепленими чергами. Встидався за той пережиток сервісу.
Чесно кажучи, знаючи, що в Європі відсутні кордони між країнами, перепрошую за наїв, практично цього собі не уявляв. Місце кордону, зокрема, польсько-німецького, можна визначити по зміні мови на дорожніх знаках, місце колишньої митниці впізнавалося за порослою травою.
Музей Мерседес-Бенц. Відкритий в 2006 році, новітня споруда, всередині порожниста. Початок експозиції на 8 поверсі, підйом нагору футуристичним ліфтом, експозиція спіраллю вниз. Історія більше ста років марки від першого двигуна потужністю 1 кінської сили до сучасного боліда пізнавально подається на фоні визначних загальносвітових подій. З квитком видають аудіогід, кілька мов на вибір (в тому числі російською, українською ще не було). Але повні версії тільки німецькою і англійською.
Через пару годин в аудіогіді сів акумулятор, я звернувся до персоналу. Перед тим як віддати мені інший, заряджений аудіо гід, жіночка спитала, яку мову встановити, я попросив російську. Вона перейшла на російську. Виявилося, вона родом з Казахстану, туди депортували її батьків. Поговорили про життя.
Я фоткав мобілкою, в неті повно якісних фото, є і віртуальний тур музеєм. В кінці експозиції був симулятор (додатково 4Є) – кілька хвилин імітації відчуттів за кермом перед дисплеєм від першого створеного авто до боліда формули 1. Дуже сподобалося відчуття розгону, гальмування перед поворотом, і, особливо, биття керма при заїзді формули 1. На першому поверсі салон з продажу нових авто, продають теж вживані.
Автостради. Вразила сукупна мережа автострад, їх кількість. Особливо захоплювали віадуки через глибочезні яри. Огорожа, шумопоглинаюча огорожа, протизасліплюючі екрани, стоянки з вигодами, душем. Польські дороги місцями рівніші за німецькі (бо новіші?). Німецькі в багатьох місцях ремонтуються, але це майже не впливає на пропускну здатність. З шести смуг (3+3) виводять на ремонт дві, чотири в роботі.
Бензин. В Німеччині заправлявся по 1,56 Євро/літр.
Найбільше враження поїздки – прикра калькуляція відставання наших доріг, інфраструктури, навіть, від сусідньої Польщі, мовчу про Німеччину. Це десятиліття. Я не зустрів відповідника нашому терміну «сільські дороги». Запамятався вишуканий альпінарій в центрі перехрестку з круговим рухом при значній віддаленості від населених пунктів. Такий звіт.