Тема: Буча-Шаян-Буча. Фотоогляд відпочинку.
В продовження Киев-Шаян. Какой маршрут выбрать? і поки ще свіжі відчуття та враження, вирішив зробити фотоогляд відпочинку.
Попереджаю, писанини буде багато 
Кому буде ліньки читати, може просто фото пролистати 
Почну із того, що думка про відпочинок прийшла спонтанно. В неті знайшли путівку зі скидкою, та обговоривши варіант із ондоклубником Олексієм Сусаніним, вирішили поїхати сім"ями та відпочити.
Місцем відпочинку було вибрано ось цей готель http://hotel-blagodat.com.ua/
Виїзжати з Бучі вирішили вночі, (1.00) щоб основну частину дороги до Львова проїхати по темній порі доби, але по дуже шикарній дорозі Київ-Чоп. Дякую всим хто відписувався в попередній темі, та наполягали їхати саме цим маршрутом 
Проте погода трохи підвела, і до Бродів ми йхали по дощеві, швидкість не бульше 100-110км/год. Після Бродів дощ закінчився, і ми думали що дальше не поїдемо, а полетимо 
, та на зміну дощеві випав дуже густий туман, при якому їхати більше 60км/год було страшновато, тим більше по незнайомій дорозі.
Ось так по-тихенко, ми підібрались до околиць Львова, та домовились на окружній зустрітись з Олегом OKurylyshyn. Але тут знову не без пригод. Злякавшсь, що Сусанін поведе нас як тих поляків я поклався на навітел у своєму телефоні....... краще б я поїхав, як ходили ті поляки 
Одним словом, ЖіПіЕс повів нас до точки зустрічі, через самісінький центр Львова, не те що мені не подобається Львів, навпаки 
дуже красиве місто. Але представте собі, два гружоних логана, та по львівській бруківці, трамвайних коліях, після майже 6-ти годин дороги, це щось..... Далі зізвонившись з Олегом, перенесли зустріч в інше місце, та через якихось пів години ми були на місці 
Поспілкувавшись з півгодинки, перепочивши, поїхали далі. Погода почала прояснятись, виглянуло сонце і їхати стало веселіше, тим паче по дорозі попадались неопізнані ТЗ:
За кермом сиділа бабуля божий одуванчик, поряд її супутник, в такому ж віці. Спереду не получилочь зробити фото, Сусанін пристроївся в "хвості"....
Далі вирішили трохи перекусити. Зупинились біля придорожного кафе, щоб покоштувати місцевих страв, але нам могли запропонувати тільки каву або чай, і так звані снеки... І тут знову не без пригоди... тільки вийшли із кафе, підходть водій місцевого шкільного автобуса, та просить хоч пару капель бензину, щоб доїхати до заправки. Тут Сусанін став на виручку, доставши з багажника 5-ти лутрову каністерку. Одним словом, виручили дядька 
за що він був дуже вдячний 
Доїхавши до першої АЗС вирішили таки перекусити своєю провізією, поділившись звичайно і з місцевими жителями заправки 
Ну а дальше вже пішли краєвиди, яких ми ще не бачили, і почали фоткати все підряд, не виходячи з машини, бо хотілось поскоріше добратись до місця відпочинку:
Доїхавши до перевалу, не втримались, зупинившись (правда трошки з порушенням ПДР ) таки вийшли та трохи пофотографувались. Вітруганіще був ого-го:
Доїхавши до Сваляви, повернули на Росош-Липча Ну що сказати, дороги там НЕМАЄ. Таке враження після першої укладки асфальту, там ніколи не робили навіть ямкоаого ремонту Але в цій дорозі знайшовся і +, якщо під Свалявою вже хотілось спати, то тут сон як рукою знало. Оним словом, тудою їхати, це не поважати себе та не жаліти своє авто.
Ось так, мало-помалу ми добрались до кінцевої точки нашого маршруту с. Шаян 
Розвантаживши речі, я та Олексій, поїхали в розвідку за місцевим пивком, а то з дороги такий "сушняк" що жах 
Та й відмітити приїзд чимось потрібно було.
Не знайшовши нічого місцевого, взяли провіреного пивка + Сусанін з дому захватив 0,5 біленької, вернулись в готель відмічати приїзд 
Ось такі ми були щасливі 
Льоша вибач, але не міг втриматись, щоб не загрузити фото
Тепер пару слів про сам готель. Як видно по ссилці має 3***. Все прибрано, чистенько, дуже радушно нас прийняли. Номери в нас були 2-х місцевий полулюкс, дітворі доставили ще одне спальне місце:
Ось так пройшли перші сутки нашого відпочинку 
Дорога зайняла із зустрічами перекусами та перекурами 13г.30хв.
Далі буде.......
Синій мінерал.
Dacia Logan 1.6 MT PRESTIGE. Синій мінерал
Ну а фотки... нема чого на фотік пинати, якщо рожа крива! 
тому все ОК!
Де він іздив ще 20 км - ХЗ....
вирішили навідатись в Хуст, 18км від місця нашої дислокаціїї.
Ми піднімались при тумані, як би не попереджувальні знаки та огорожа, можна було поїхати слідом за тим асфальтом.
Такий насичений приємними враженнямидень, віришили закріпити грою в більярд, захвативши із собою по пару бутилочок закарпатського пивка. МИ ЙОГО ТАКИ ЗНАЙШЛИ!!!!! 
