Георгич написав:Мы жили и служили в свою эпоху. Это наша жизнь!
Поки будуть таки думки у окремих громадян...доти не буде єдності у країні....
Шкода, що війна на сході нічого не вчить людей...Все на руку путлеру....
Історія – вчителька життя (Цицерон)
А чи робимо ми висновки, чи аналізуємо уроки, які дає нам життя? Мабуть, не завжди. Тому так легко нав'язати нам свої свята, героїв та історію. Дата 23 лютого на теренах колишнього срср має цікаву історію.
Встановлення радянської влади на територіях колишньої російської імперії в умовах 1світової війни призводить до збройної протидії більшовикам. 6 лютого німецьке командування офіційно заявило радянському представникові в Брест-Литовську про те, що 18 лютого закінчується перемир'я між Росією і Німеччиною та відновлюється стан війни.
18 лютого 1918 розпочався наступ німців від Балтійського моря до Карпат. Рушивши від лінії Пінськ-Двінськ-Рига впродовж першого ж тижня наступу, вони зайняли Мінськ, Полоцьк, Псков, Ревель. 23 лютого 1918 був висунутий німецький ультиматум про умови миру, за якими більшовики мали визнати незалежність Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії та України. 3 березня 1918 був підписаний Берестейський мир на німецьких умовах.
У др. п. 30-х рр. для обґрунтування дати був складений міф про перемогу 23 лютого над німцями під Псковом і Нарвою. Міф був придуманий Сталіним у 1938 і озвучений в «Известиях». Відповідна теза звучала таким чином: «Під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч. Їхнє просування на революційний Петроград було припинено. День відсічі військам німецького імперіалізму став днем ювілею молодої Червоної армії»
Макіавеллі у своїй праці «Державець» писав: «Правити містами й державами, які до підкорення жили своїми законами - — перебратися туди і самому в них осісти». Так зробив Йосип Джугавішвілі.
У час 2-ї світової війни Сталін прагнув перетворити Кавказ на надійний плацдарм для майбутньої експансії проти Туреччини, Ірану, Пакистану та Індії. Тому почав переселення з регіону народів тюркської групи. Тому у 1944 прийнята ухвала про скасування Чечено-Інгуської АРСР і депортації її населення до Середньої Азії і Казахстану «за пособництво фашистським окупантам».
Виселення було почате 23 лютого о 5:00. Було відправлено 180 ешелонів із 493269 чоловік. В дорозі народилося 56 немовлят, померли 1272 людини. У проведенні операції брали участь 19 тис офіцерів НКВС, а також більше 100 тис солдатів регулярної армії знятих з фронту. Також в операції були задіяні 6 тис. вантажівок, близько 200 залізничих складів.
Що може бути приводом до святкування: поразка чи депортація? Що страшніше: програти битву чи примусове переселення цілого народу з Батьківщини? Радянська влада, намагаючись приховати власні злочини, намагалася знайти привід для святкувань перемог, яких не існувало. Святкувати чи ні 23 лютого – вибір за вами!
Logan mcv 2011 CH/UA 1.6 16v К4М 105 к.с. 7місць LAUREATE ABS конд 4подушки ЕГУР ЕПГ ГБО-4 Hi-Flex Вовк в овечій шкурі
Незалежна, вільна і єдина Україна!!!
0
Спасибо сказали: Don Kortes, Дядя Федор, eglantier3
