Десь (не скажу де) під Слов,янськом.
Кілька днів відносна тиша. По самому Слов,янську прильоти не частіше, ніж по тієї ж Одесі.
Зараз ось сиджу в трьохстах метрах від річки, за річкою орки. З ранку наша арта ганяє ворожий танчик. Вчора один таки дістали, бо кошмарив кілька днів, виїде, лупане і сховається. Ще вчора нас намагалися дістати мінометники, але невдало, як раз саме тоді, коли по їх позиціях арта пішла працювати, то там потім щось години дві детонувало.
Взагалом, протягом майже тижня відносно тихо. Стрелкотня дуже рідко. Всі хто хотів відіспатись - відіспались.
Поруч село, люди працюють на городах. Після обстрілів визодять, матюкаються і працюють далі.
З місцевими намагаємось близко не контактувати, бо дуже багато сепарів. Левова частка з тих, хто не евакуювався - бухарі, синячать з самого ранку,
По забезпеченню питань немає, годують "на убой")) Періодично роздаємо провізію місцевим, бо волонтери іноді відверто балують. Да і якщо зіпсується, то якось шкода буде. Води, газу в місті немає, воду привозять, світло поки що є.
Так тиша іноді лякає, але вона є. Фазани перекрикуються з півнями, лиси ганяють зайців, по ночах шерудять біля мішків з їжею, іноді пробігають кабани..
В новинах пишуть, що тут ругательство.. а по факту жопи лише он в селі з кукурудзи стирчать, бо в людей городи..
Хоча може це лише затишшя перед штормом і незабаром буде ще один Северодонецьк, подивимось.
Всім привіт
Sandero Stepway, 2013, 1,5 dCi темно-красный (расстались друзьями)
Ford Ranger Т7, 2018, 2,2 дизель, темно-красный
0
Спасибо сказали: Sivil, Лево, Lavrik, jasonua, sergey100675, Kap1toshka, сяся, Aprox, VVB, lukis, Ігор3370, GVS12