Re: Политическая трибуна
Хорошо сказано про яныка:
"«Історія сучасного світу знає чимало прикладів, коли президент чи монарх позбавлявся повноважень внаслідок повстання чи державного перевороту і змушений був жити в еміграції.
Люди по-різному себе там поводили. Хтось мав підтримати авторитет держави, до якої емігрував, хтось підтримував власних прихильників із своєї країни, хтось займався власним життям, однак зрадників серед них знайти було не так і легко.
Швидше інші приклади. Генерал Антон Денікін — лідер “білого руху”, харизматична особистість, був запрошений гітлерівцями для походу проти Москви. Він ненавидів Сталіна, але Гітлеру він відмовив.
Людина, яка поважає свою країну, не повертається до своєї країни з чужими військами.
Чого не скажеш про Януковича, який просив ввести війська Путіна.
Однак можна згадати випадки, коли феодал повертався до своїх земель з військами іншого, більш могутнього васала.
Це було нормою для того часу, коли громадяни були холопами, коли вони мали тільки працювати на князя або барона.
Мені здається, що в тому, що Віктор Янукович не бачить нічого особливого, щоб запросити в Україну чужі війська, а російська дипломатія демонструє це не відповідне до закону прохання на Радбезі ООН, — це значить, що для Путіна і Януковича цей світ феодальний.
Ми для них холопи, ми маємо складати руки в оплесках, ми додаток до Межигір'я, ми не люди, ми лише ті, хто працює на території, яка належала Януковичу.
Ось яка неприємність — ця територія йому вже не належить. І він запрошує війська іншого феодала, щоб собі її повернути.
Саме тому Віктор Янукович не вважає себе зрадником.
В системі феодальних цінностей він не зрадник, а господар, який хоче покарати своїх кріпаків.
Він не помітив, що час вже інший, що українці не хочуть бути кріпаками."