Мистика.... (Сторінка 2 із 8)

Чесно кажучи, давно вже не вірю в дива, божества і інші шарлатанства, бо всі вони на повірку виявляють лише слабкий рівень освіти людини яка в них вірить. Якщо я бачу чудо, то мені скоріш за все прийде в голову думка що я чогось не розумію, і це з часом виправиться, коли отримаю відповідні знання. І все стає одразу на свої місця.   Але кожному своє.

"Чуда не буває!" Лесь Подерв'янський.

Але всеодно віриш в цілу купу речей, хоча можеш цього не усвідомлювати. Віра це комплекс набутих рефлексів. Проявляється як почуття, і ніякого відношення до здорового глузду, наукових переконань, світогляду чи системі цінностей, грубо кажучи - не має. Хоча може формуватись і під їх впливом теж.
Те що описав Игорь Петрович1, якраз і є типовим випадком формування віри. Підсвідомість не формує набутих рефлексів на основі логічного аналізу. Якщо події відбулись послідовно, і якщо подібна послідовність повторилась, і не раз, тоді формується набутий рефлекс. Це робиться незалежно від знань і розуміння явищ, які сприяють розвитку подібних рефлексів, адже це функція підсвідомості. Свідомо він не знає чи є якийсь зв'язок між описаними подіями, але кожен раз коли про них згадує, виникає почуття страху. Це і є віра в певний зв'язок, між певними подіями.
Так само віра працює у всіх людей, і в тебе в тому числі. Що легко демонструється експерементальним шляхом. Якщо тебе помістити в екстремальні умови, в яких ти ніколи не був, але точно знаєш що це безпечно, адже по статистиці практично нічого тобі не загрожує, всеодно тобі буде страшно, і свідомо ти цього ніяк не заперечиш адже викид адреналіну легко реєструється. Це віра в те що подібна ситуація небезпечна, хоча, знову ж таки, свідомо ти чудово знаєш що ніякої загрози нема. Якщо ж цей експеримент повторити багато разів, сформується віра в те, що це безпечно, і більше адреналіну не буде. Те ж саме вірно і для протилежної ситуації - коли ти свідомо знаєш що небезпека певної діяльності дуже велика, але якщо ти цим займаєшся регулярно, без наслідків, то формується віра в те що це безпечно. І не дивлячись на те що ти свідомо знаєш всю небезпеку, страх зменьшується.
[merge_posts_bbcode]Added: 2018-01-20 20:10:59[/merge_posts_bbcode]

Для наших далеких предків, великим дивом було те, що якщо в землю кинути зерно, там вирсте рослина. Воно не завжди працювало, але повіривши в нього перший раз, їм вдалося сильно підняти рівень свого життя.
Правда диво буває суб'єктивним і об'єктивним. Об'єктивне диво піддається науковому методу, а значить з часом має шанс бути пізнаним, і перетворитись на знання. Суб'єктивне диво не може стати частиною науки і тому залишається в компетенції віри або культури.
Іншими словами - диво це те що дивує, не має пояснення. Одне діло коли щось дивує людину, зовсі інше - коли щось дивує науку.

Ти в це віриш? Віра це не відсутність знань, віра це наявність набутих рефлексів. Людина без віри, це людина без підсвідомості, без набутих рефлексів, і без почуттів ними зпричинених. До тих пір поки в тебе все це є, твоя віра - об'єктивний факт, а заперечення цього - відсутність елементарних знань. Хоча ти в це теж можеш вірити. Оскільки набуті рефлекси не базуються на логіці, вірити можна в будь-що, навіть у відсутність віри.

Написане є проявом "віри в знання". Віра ця має мало сенсу, адже знання є відображенням об'єктивної реальності і не вимагають віри в них.

сяся, перестане жужати бо зміниться резонансна частота.

Закони фізики не вимагають віри в них, на відміну від релігії. Об'єктивні речі реальні, не залежно від того вірить хтось в них чи ні.

В цьому твердженні є дві проблеми. На науковому рівні: по-перше, не можливо забезпечити незмінність ВСІХ фізичних умов, адже всіх їх ми навіть не знаємо; по-друге, істинність детермінізму не доведена, випадковості наразі існують.
Але є ще одна проблема за межами наукового методу. Повторювальність експериментів базується на причинно-наслідковому зв'язку і логіці. Але якщо ці дві речі створені і підконтрольні зовнішній сутності, тоді її дії, і їх наслідки для об'єктивної реальності не відповідають критерію Поппера, а отже не є науковими і не можуть буть дослідженими. А більшість Богів, принаймі ті, які заявлені творцями всесвіту, претендують на роль такої сутності. Отже не можуть розглядатися науковими методами взагалі. Не можливо поставити повторювальний експеримент надо богом, адже неможливо повторити стан самого бога для наступного експерименту, так як він знаходиться за межами всесвіту. Іншими словами - наука не може ні довести, ні спростувати їх існування. Саме тому релігія може не конфліктувати з наукою. Так само як культура, яка теж не підлягає науковому методу.

Наука, знання це відображення об'єктивної реальності. Віра це впевненність в тому, істинності чого не знаєш. Тому в божества можна тільки вірити, а науку тільки знати. Вірити в науку може тільки той, хто її не знає.

Атеїсти не вірять в богів. Але атеїсти можуть вірити в інші ненаукові речі. Наприклад, в забобони, в телепатію, в магію, в астрологію з хіромантіями, в Силу з Зоряних Війн, і взагалі в будь-що, що не можна назвати богом або богоподібною істотою.

Здається мені що Ларсен обрав не ту професію ,треба було йти в депутати-чудово виходить заговорювати зуби  

Дуже просто. Атеїст може вірити в забобони, якщо він пояснює їх не проявом божественних сил, а проявом ще не пізнаних природних явищ.

Clone-77, політика більше схожа на релігію ніж на науку. Там теж все залежить від віри і її поширення.

Події відбуваються, але ти віриш в зв'язок між ними. Те що подія Б відбувається після події А, не означає що вона є її наслідком.
Те що чорний кіт перебіг дорогу - факт. Те що потім запізнився на літак - факт. Але те що друге є наслідком першого - не факт.
Якось Пастафаріанці "довели" що глобальне потепління зобумовлене зменьшенням кількості піратів на Землі. Адже якщо подивитись на графіки зменьшення кількості піратів і збільшення температури, то відслідковується пряма кореляція.

Те що ти описав і є вірою саме в забобони. Адже забобони це зв'язок між різними подіями, істинність чи існування якого невідомі. Ну і звісно, науково не обгрунтовані. При тому що самі події - факт.
Якщо ти думаєш що декілька співпадінь в твоєму житті доводять істинність такого зв'язку з наукової точки зору, то це не так. Зв'язування між собою подій, які відбулися послідовно, без пошуку логічного пояснення, це якраз таки механізм роботи підсвідомості, який формує набуті рефлекси. Як у собаки Павлова. Я вже цей процес описував, і методи його простої демонстрації теж. В твому випадку сталося саме це. В тебе сформувалася віра в зв'язок між певними подіями, яку ти не можеш пояснити свідомо, тому, як і будь-який атеїст що вірить в забобони, пояснюєш це непізнаним.

Тут потрібно перейти з категорії атеїст-не атеїст в психологію людини. Ось цікавий приклад як створюються забобони https://dezinfo.net/foto/54079-znamenit … letke.html

Аналогічно, я правда не знаю чи є я агностиком.