Предлагаю запостить интерактивную сказку! (Сторінка 3 із 4)

и понял он! ключ окаянный можно кельту на грибы опять поменять, или обдурить Славку -Кельтуху и грибов взять , и ключ не давать!!!! 
а может за пузырь?

...і каже та щука: "Не їж мене - козликом станеш" - і вже подумки про себе: "А може й раком". Від таких думок щука три рази ги-гикнула, перднула, гикнула та розчинилась зеленою смердячою хмаркою у повітрі...
"Оце штирить", - подумав Санич, - "а горілка то ще лишилась! Пиду допию! Біс з нею, з щукою! Та й Кельтовим грибам хай їм грець!"
Аж тут в кармані штанів щось завібрувало! "Мобільний" - подумав Санич...
"Дебільний", - подумала щука, що вже встигла оселитися в Саничевій мобілці та пожерти всі мікросхеми та абонентську книжку...

Санич підніс те, що колись було стильним та дорогим мобільним девайсом до вуха, яке занходилось на тому, що колись було молодою, тверезою та ясною головою: "Альо на..."

Щука голосом Кєльта відповіла; "Ето я на..."

Санич, почувши знайомий голос за завичкою відповів: "Іди на..."

Щуку почали трафити шляхи - вона не знала як має продовжуватися подібний діалог!!!
перебираючи в голові можливі варіанти щука натикнулася на телефон Кніженка і почала набирати його, щоб отримати консультацію з цього приводу...
Але ж тут пожерті нею з мобілки Санича мікросхеми замкнуло і вона під'єднала Кніженка до Санича напряму!...

Кніженко почув останню фразу, що її до того промовив Санич...

Чи варто казати що міг почути Санич у відповідь?! Брудні потоки "подсознанія" стікали з його вух по плечах і далі по ногах на землю.
За якісь коротенькі 1,5 години монологу Кніженка у відповідь на "Іди на...", навкруг Санича утворилась чималенька калюжа з тих потоків. Калюжа була брудною, невизначеного, змінюючогося кольору, та вся кишіла невідомими тваринками на "...ля", "...здєц", "...зда", "...уй", "...дон" і багатьма іншими... Вони поравалися вилізти з калюжі, лізли по Саничевих штанях і светрі назад в трубку, але потік від Кніженка з силою зривав їх назад до рідної калюжі.
Ще за 40 хвилин брудні потоки, що лилися без перерви, вимили кляту щуку з мобілки й втопили в калюжі нафіг! Невідомі тваринки ще кілька хвилин голосно чавкали, рвали плоть та хрумкотіли кісточками, іноді смачно відригуючи, іржучи та вплітаючи в трапезу брудну матросську лайку...

Так Кніженко врятував Санича!!!

и в конце концов , выслушав весь безграничный потенциал из йоп, нах,  Санычу явился ОН, добрый дед мороз, и развратная внучка его - Снегурка, с недельной щетиной! и  молвила она Санычу, отсыпь брат грибов твоих дивных , ибо являемся мы с дедом под новый год, а тут..... сентябрь,  классно-штырные они у тебя, глянь, и деда тоже прут - хотя он синяк!!!
жадно шкрябнув внутри кармана Саныч, достал Остатки диво-грибов тем временем думая просебя, только не шляпки, только не шляпки,  протягивает дрожащей рукой калдовство в виде ножек грибных, и угощает убитую снегурку, а дед потерялся от щастья, спел "смуглянку",  "хеппи нью йиир" а потом  заорал  - да тут до весны сказок хватит внуця, был я синяк, теперь я буду торчок грибной ! любитель мух смугастых

удивился Саныч реплике Дедовой достал с кармана ключ системы "робот вертер -буратинощука" отмахнулся, превратился в полосатого муха "типа Кельт"  и полетел в страну Румынскую спросить как Сандерика добыть!!!!

...для того чтобы из под недр земли-матушки раздобыть окаянное чудо-зелье или купить по 5-ке у цыган на рынке...

Ай,маладца! Была ветка для флуда , теперь есть ветка для бреда!!!
Гости подумают, что логановоды не просыхают , а ещё хуже  - могут подумать,что мы такие всегда!
Зевс,а мона веточку спрятать таким образом,чтобы читали только те, кто пишет?

Вечерело, травка покрывалась утрееною росой, издалека был слышен стук Терадаптеля об бочку с жидким азотом, ни одна сцука не вылазила из норы в предвкушении ночных феерверков ко встрече Саныча на родине и только вдалеке было слышно цыганскую бандарлейку...

...и начали лететь в него гроши крестьянско-молдаваноцыганские, т.к. разжалобила она население заморскоцыганские, и поднялся вой на земле той, осветленный лаем собак и чудищ страшных и злобных...

а одна из голов заметно выпадает с разговора, и  с жалостью в глазах, или обидой, явно теряется в переговорах , в конце концов , не выдержав сиго, голова закричала     -   Пацаны !!!!!  братья мои однотельные,так не честно,!!!!!! как бухать, так вдвоём , а как рыгать так все три башки .......

Но тут раздался звонок, на экране телефона отчетливо было написано - "КНИЖЕНКО", Саныч снял трубку и услышал следующее (от чего даже немного опешил):

Новое авто - новые правила

...надалі санич зробив те, від чого вже "опєшил" Кніженко - дав 20 гривень. Ще й сказанув - "Бери, до получки... Кєльтової"

...Такие дятелы как ваш Буратин шпонированый у меня летали через девять землей, через девять морей, у книге Гиннеса уже пару страниц нащет этого написано и вооще сейчас сделаю один важный звонок...
альуоо Yeka почему Дятела, тьфу млин Буратина прислал неотосаного ментяет как помело языком, оно у Вас что мусорщиков работало...