Ось, нарешті зміг вибрати час для невеликого описалова рафтингу "Рафтинг в Карпатах: Три ріки (Білий Черемош, Чорний Черемош, Прут)" http://www.tourclub.com.ua/uk/tours/get … emosh-prut Спасибі всім, хто дав фото і відеоматеріали для цього.
Річки, які ми обираємо (*майже за О.Генрі*)
Торік ми вже скористалися туром Рафтинг на Черемоші - "Карпатське родео", 28-30 квітня 2012 р. з туроператором "ТзОВ "Обласний спортивно - туристський клуб, м. Тернопіль".
Про це докладніше на http://travelliers.inf.ua/2012_04_28-30_Rafting.html
Враження були яскравими і насиченими, програма була так добре спланована і завантажена, що вільного часу практично не залишалося. Повернулися додому втомленими, але одухотвореними і гордими собою.
Сам я прихильник «тихого» відпочинку - похід, вилазка, автопокатушка - ось це - МОЄ. Але мої «шибайголовы» (дружина і син, а також наші друзі Женя і Ольга) шукаючі постійно на свої 5-е точки пригод вмовили мене на чергове «сумашествие» - Рафтинг в Карпатах: Три ріки (Білий Черемош, Чорний Черемош, Прут) http://www.tourclub.com.ua/uk/tours/get … emosh-prut
На мої слабкі скиглиння на предмет примітки до туру: «Цей сплав вимагає доброї фізичної підготовки і досвіду сплавів по гірських річках.» мені відповіли, що «енто ерундень», так і досвід рафтингу у мене вже є, так що бояццо нема чого - марш-марш! 
Ціна туру: 1290 грн з людини (частина оплати (за 370грн) провели до НР отримали знижку 15%) , брали на прокат гідрокостюми 110 грн за 3 дні.
Разом:
1) сам тур обійшовся в 1097грн * 3= 3291 грн +прокат гидраков 330+ лазня 75грн+сувеніри 55грн=3751грн.
2) квитки поїзд Харків-Київ (126 Луганськ-Київ, відправлення 23.56) = 66 грн *3= 200грн
3) квитки поїзд Київ-Франківськ (43 Київ-Франківськ, відправлення 18.40) = 103 грн *3= 309грн
4) квитки поїзд Івано-франківськ-Київ (143 Івано-франківськ - Київ, відправлення 17.02) = 107 грн *3= 321грн
5) квитки на мікроавтобус (відправлення 07.00) Київ-М.золотоноша = 150 грн *3= 450грн
6) на їжу в дорогу - біля 300 грн
7) камера схову на залізничному вокзалі Києва 57 грн
Всього витратили: 5388 грн
У перший день 18.04.2013г сівши в поїзд опівночі ми (Я, Тетяна-дружина, Микита-син, Женя і Оля - сімейна пара і наші друзі-соратники) відразу ж полягали спати і «продрыхли» до прибуття поїзда до Києва. З 9.30 ранку і до 18.40 вечора нам належало вбивати час.
Оскільки кожний з нас бував у Києві неодноразово (навіть Микита вже кілька разів), і всі бачили його пам'ятки (Хрещатик, лавра, узвіз Андрієвський і т.д. і т.п.) то було вирішено замінити шарахання Хрещатиком на валяння в Гідропарку, як торік. Сон на карематах (рюкі залишили в камері зберігання ), їжа, фотографування Очеретяного Кота, покращили час до вечора.
Другий день 19.04.2013г ми прибули у Франківськ о 5.45 ранку і вже через 2-3 години були в таборі Тернопільського Турклубу. Сніданок, інструктаж з ТБ і перший короткий сплав катамаранами по Черемошу. Після чого обід і другий довгий сплав - аж від КПП (прикордонний, з Румунією) в Шибеном але вже на байдарках закінчили його за перекатом ГУК. До цього пройшовши майже внсь маршрут ми з Тетяною примудрилися перекинуться на камені на перекате Гучек ) Тетяна виволокла байдарку, я зловив весло, що втекло, учепившись за байдарку Ольги з Євгеном теж вибрався на сушу. Друге весло зловили хлопці, після чого мокрющi, стукаючи зубами ми продовжили сплав. Микиті пощастило більше - він сплавлявся переднім на трійці - з завгоспом табору Тэтяной і інструктором із зовнішністю нурманского вікінга Юрієм.
Третій день 20.04.2013г був сплав на байдарках по Білому Черемошу.
Білий Черемош порівняно з Чорним Черемошем - як гірська річка порівняно зі стоячим болотом. Я не чекав, що буде так сцыкотно - йшли на двійці удвох із дружиною. Микита правда з інструктором Олександром (Зомбі) на двійці. Знову перекинулися на черговому з порогів, - ваще жжжопа , в потоці мчали-перекидалися воду сьорбаючи - Тетяну інструктор Володя (Слоник) втягнув на свій катамаран, я з веслом напереваги і з байдаркою в іншій руці ледве виліз на мілину -
спасибі інше весло хлопці спіймали. Далі рухалися по фарватеру строго за катамараном двійкою, де правила інструктор Юля, за нею йти було порівняно легко, просто повторюючи всі маневри за нею. Частину шляху були змушені проїхати в бусику супроводу, Тетяна сильно забила коліно і обдерла пальці на руці. Увечері після вечері сходили в лазню - попарилися-помилися-мышИцы розслабили.
Четвертий день 21.04.2013г був сплав на катамаранах по Пруту. На нашому катамарані крім нас п'ятьох інструктором був Анатолій.
Прут порівняно з Білий Черемош – як в морі в шторм порівняно з гірською річкою
Було лячно...Але пройшли всі пороги без втрат... Йти через водоспад «Пробій» (V категорії складності) зважилися не всi... Я відмовився і заборонив Тетяні і Микиті. Тетяна з-за хворого коліна і сама не сильно наполягала, а ось Микита дуже образився - але підкорився, хоча з неприхованою заздрістю дивився на те як відважно мчали через водоспад тi, що зважилися на це...
...нічого - у нього ще будуть сплави, і рафтинги, і походи .... Життя тільки починається і досвід що у нього є, якщо розвивати його і далі, коли-небудь дасть йому можливість пройти і такий водоспад. Поки що «річку» за нього вибрали батьки - але незабаром він буде вибирати їх сам.
А я свою річку вже вибрав - це не круті карпатські річки, а наш Донець, тихий і неспiшно-повільний у ранкових туманах, який грає легкими брижами на сонцi, прохідний\вздовж\поперек\проти течії, затишний і мирний - наче я. 
А ось мої близькі - натури трохи божевільні і захоплені, схоже вийшли на рівень Чорного Черемоша, а ось до Білого і Прута ще не готові, хоча вражень отримали дуже багато.И ще побачили рівень до якого треба прагнути….
Потім було переодягання, здача гідрокостюмів, обід-перекус, тепле прощання з нашими інструкторами і від'їзд бусами на вокзал Франківська. Увесь час мовчки, як мишки, дивилися у вікна , причому не одні ми - всі хлопці, які брали участь в рафтингу, розмовляли мало, у всіх перед очима замість проносившихся пейзажів стояли епізоди сплаву...
Кст - проїжджаючи різні населені пункти Яремче, Ворохта, Верховина, Ільці і багато інших за ці дні, кидалася в очі їх чистота і доглянутість (на суботнику день до цього «прибирала» вся область). А ще вражало і світло-м'яким теплом зворушувало серце сусідство численних доглянутих, свіжопофарбованих пам'ятників Радянським Воїнам і Партизанам і пірамідальних курганів Воїнів УПА, однаково прибраних, прикрашених вінками, квітами.... Колишніх супротивників примерил все стираючий і все зрівнюючий ЧАС. Всi вони боролися за УКРАЇНУ, кожен по своєму, кожен за СВОЮ... Упокій Господи їх душі... Вічна їм пам'ять....
Потім дорога до Києва в поїзді (де до самого відбою не вщухали бесіди і жваві перетирання подій 3-х днів які так вразили нас). В Києві, щоб не чекати до вечора поїзда на Харьков в 7 ранку виїхали микробусиком, прямо з залізничного вокзалу (ми ще до рафтингу вирішили повертатися з Києва микробусом - щоб вже після обіду бути вдома).
Ось і весь сухий і короткий опис тих подій, що залишили незабутні враження в душі, але описати їх яскраво і барвисто Бог не дав мені таланту. У Тетяни це виходить набагато краще - коли вона дозріє на описалово, обов'язково додам. 
І ще раз спасибі всім турклубiвцям, що вони у нас є!!! 
Там поки накидав відібраних фотографій:
http://www.drive2.ru/users/sergeyz777/?sort=asc
, коли зможу оформлю повністю на своєму сайті:
0
Есть какие-то критерии допуска к участию в данном мероприятии ?:focus:
- ваще жжжопа - в потоке мчались-кувыркались воду хлебая - еле вылазили - раз даже весла вылетели из рук - спасибо другие ребята их поймали - все ноги в синяках 
) Татьяна выволокла байдарку, я поймал убежавшее весло уцепившись за байдарку Ольги с Женей тоже выбрался на сушу. Второе весло поймали ребята, после чего мокрющие стуча зубами мы продолжили сплав. Никите повезло больше — он сплавлялся передним на тройке — с завхозом лагеря Тэтяной и инструктором с внешностью нурманского викинга Юрием.
- в Золушке обесшумлено на 150% 
- реально тише по тем же самым улицам. По брукивке-мостовой "тутутуту" ощущается намного тише чем в старом, но тут еще фактор подвески - в старом она уже хорошо поюзана - так что не совсем объективно получаиццо 
- дружини і сина, та ще й друзів наших, вони всі вдруге мене змусили, 
а я просто не зміг кинути їх напризволяще... 
